Специфіка діагностики тропічної малярії

Біля 40% населення земної кулі проживає в ендемічних по малярії країнах. Щорічно фіксується 350-500 мільйонів випадків зараження людей малярією, з них 1,3-3 мільйона закінчуються смертю (у 15 разів більше, ніж від СНІДу). У зв’язку з активізацією міграції населення, випадки малярії реєструються в Україні та інших країнах, які не є ендемічними. Відсутність настороженості лікарів в неендемічних регіонах а також специфіка діагностики часто є причиною  несвоєчасного лікування, що погіршує прогноз.

Збудником захворювання є паразит Plasmodium. Його передавання відбувається при укусі переносника - самки комара Anopheles. Є близько 30 видів, які небезпечні в плані поширення малярії. Ризик передачі збудника зростає при сприятливих для інфікування зовнішніх і внутрішніх факторах тому кожен з переносників здатний викликати захворювання. 

Патологія протікає по типу лихоманки, яка супроводжується головним болем і перепадами температури. Захворювання може починатися в різний час після зараження, це залежить від імунітету людини. Важливо почати лікування в максимально ранні терміни, щоб патологія не ускладнювалась і не привела до летального результату. Небезпека полягає в тому, що симптоми малярії неспецифічні, їх легко можна прийняти за інше захворювання, ГРВІ простуду або навіть перевтому. Досвідчені інфекціоністи роблять акцент на тому, що дуже важливо звертати увагу на кожне підвищення температури, яке виникає після відвідування африканських країн. Навіть якщо температура піднялася через тривалий час, все одно необхідно звернутися до лікаря - краще перестрахуватися і виключити малярію, ніж пропустити час, сприятливий для початку лікування.

 

Сучасна медицина керується такими методами в діагностиці малярії:

  • Товста крапля (золотий стандарт);

  • Тонка крапля;

  • Імунологічний метод;

  • Серологічний метод;

  • Аналіз на імуноферментний статус;

  • ПЛР. 

 

Розглянемо докладніше ці методи дослідження та їх особливості.

 

- Товста крапля (золотий стандарт);

Методика дозволяє оцінити значний обсяг крові, що особливо важливо при постановці діагнозу "малярія". Якщо порівнювати з мазком, при оцінці товстої краплі вдається оцінити в 10 разів більше крові. Аналіз проводиться після нанесення декількох крапель крові на предметне скло в лабораторії. Біоматеріал розподіляється таким чином, щоб діаметр плями на склі відповідав розміру монети в 10 копійок. Або спочатку проводиться мазок крові, на який наноситься кілька крапель, щоб кров утворила необхідну фігуру. Є варіація, в якій кров наносять на нахилене скло, щоб вона розтікалася самостійно. У чистих умовах скло з кров'ю висушують, а потім фарбують. Використовується метод Романовського-Гімза, яка має на увазі використання специфічних барвників. Еритроцити при цьому розчиняються під дією барвника, а лейкоцити, тромбоцити і клітини з паразитами фарбуються і стають помітними під мікроскопом. Проводиться розрахунок уражених клітин у співвідношенні до лейкоцитів. Крім малярії, за допомогою цієї методики можна виявити й інші патології.



- Тонка крапля;

Існує також методика тонкого мазку, в якому також можна виявити паразитів і уражені клітини крові. Кров береться з пальця і наноситься на предметне скло. За допомогою ще одного предметного скла і спеціальної техніки робиться мазок крові, щоб вона розподілилася тонким шаром. Тоді еритроцити НЕ нашаровуються один на одного, а уражені клітини розташовуються по краях плями крові. Це дозволяє співробітникам лабораторії візуалізувати клітини з паразитами, провести їх підрахунок і підтвердити діагноз.

 

- Імунологічний метод;

Імунологічні методи дослідження мають на увазі виявлення антитіл до збудника або виявлення самого паразитарного антигену. Для виявлення антитіл використовується метод імунофлюоресценції. Для аналізу використовують мазок крові або широку краплю. Методика відносно складна в застосуванні, так як становить складність отримання антигену. Є методики, які мають на увазі використання моноклональних антитіл або імуноферментних сироваток. Дані методи більше підходять для епідеміологічних досліджень.

 

- Серологічний метод;

Серологічна діагностика заснована на виявленні комплексів антиген-антитіло, що підтверджує факт захворювання. У досліджувану сироватку додають антигенний реактив і, якщо імуно-комплекси утворюються, значить у пацієнта є антитіла до малярійного плазмодію. А це говорить про факт зараження. Можна визначити різні види антитіл, грунтуючись на чому визначають стадію і характер патологічного процесу.

 

- Аналіз на імуноферментний статус;

В даному випадку про формування комплексу з антитіла та антигену говорить специфічний фермент, який використовують в якості сигналу. Якщо реакція відбулася, значить у пацієнта є антитіла до малярійного плазмодію. Якщо антитіл немає - значить зараження ніколи не відбувалося. Залежно від типу антитіл можна сказати, чи перехворів пацієнт чи знаходиться в активній фазі захворювання. Метод застосовується для діагностики малярії в тих країнах, де немає значних осередків патології.

 

- ПЛР.

Методика заснована на виявленні елементів генетичного матеріалу паразита, з яких створюється повноцінна структура, за допомогою якої верифікують діагноз. Методика досить складна і дорога, вимагає специфічних умов і реактивів. У той же час, це один з найбільш сучасних методів, який має найбільш значну чутливість і точність.