ДЕФІБРИЛЯТОРИ (12)

Дефібриля́тор (англ. defibrillator) — апарат, призначений для ліквідації порушення серцевої діяльності (фібриляції) шляхом впливу на серце електричного імпульсу.
Дефібрилятор — невеликий апарат, призначений для надання екстреної допомоги при раптовому важкому порушенні ритму серця та фібриляції шлуночків. У випадках, коли між життям і смертю всього лише п'ять хвилин, врятувати людину за допомогою цього апарату може будь-хто — не обов'язково лікар.
Дефібриляція — ефективний спосіб виведення зі стану фібриляції, який полягає у впливі на серце поодиноким короткочасним (0,01 сек) електричним імпульсом. При нерозкритій грудній клітці використовують напругу від 4000 до 7000 вольт. Сама ж фібриляція серця — стан, при якому окремі групи м'язових волокон серцевого м'яза скорочуються розрізнено і нескоординовано. Серце, як наслідок, втрачає здатність здійснювати узгоджені скорочення, що призводить до неефективної роботи цього органу. Мимовільно зі стану фібриляції серце вийти не може