Все про інгалятори (небулайзери)

При аерозольних інгаляціях лікарські препарати рівномірно потрапляють на слизову оболонку дихальних шляхів в необхідній концентрації, проникають разом із потоком повітря в усі відділи носоглотки, гортані, бронхів, сприяючи створенню високої концентрації препарату в системі легеневого кровотоку, надаючи позитивний ефект в осередку ураження.

Ліки у вигляді аерозолів, що вводяться в організм через органи дихання, діють швидше і ефективніше, ніж при ін'єкціях або прийомі всередину.

Які бувають інгалятори?

Парові інгалятори

Дія парових інгаляторів базується на ефекті випаровування лікарської речовини.

Іноді парова інгаляція більш ефективна, але цей метод має деякі недоліки. По-перше, буває важко вдихати струмінь гарячої пари, по-друге, при нагріванні частина активних лікарських речовин неминуче руйнується, по-третє, гарячу інгаляцію не можна застосовувати при температурі вище 37,5 °С. Зрозуміло, що використовуватися в парових інгаляторах можуть лише летючі розчини, що мають точку кипіння нижче 100 градусів, найчастіше – ефірні масла. Це значно звужує спектр можливих компонентів для парової інгаляції. Але найбільший недолік парових інгаляторів – у низькій концентрації інгальованої речовини. Як правило, воно нижче порога лікувального впливу.

Ультразвукові інгалятори

Ультразвуковий інгалятор – це прилад, що дозволяє розпилювати лікарські препарати у вигляді дрібного аерозолю, який при вдиханні проникає у важкодоступні ділянки легень.

В ультразвуковому інгаляторі розбиття рідини досягається за рахунок вібрації спеціальної пластини випромінювача. При цьому досягається розмір часток до 5 мкм, що дозволяє їм проникати навіть в дрібні бронхи, ефективно впливаючи на запальний процес. До того ж поверхня запаленої слизової оболонки повітропровідних шляхів (з урахуванням бронхіол) становить не менше 5-10 м2, і для ефективного лікувального впливу на неї необхідний об’єм лікарського препарату не менше 15-30 мл. Тільки ультразвуковий інгалятор за 10-15 хв роботи здатний розвинути високу продуктивність і ввести в дихальні шляхи такий об’єм лікарського розчину.

Для інгаляцій можна використовувати відвари лікарських трав, лужні розчини типу дегазованої мінеральної води Боржомі.

Маленька вага і розмір приладу забезпечують додаткову зручність у використанні, до того ж деякі моделі мають додаткові маски і насадки, що дозволяють проводити інгаляції лежачому або сплячому хворому.

При роботі інгалятора створюється ціла хмара прохолодної дрібнодисперсної рідини, схожої на дим, дитині зовсім не обов'язково тримати обличчя безпосередньо біля мундштука, досить просто поставити інгалятор поруч з ліжечком або місцем, де вона грається (ефективність за таких умов, природно, дещо знижується).

Компресорні інгалятори

Компресорні інгалятори (струменеві) загалом мають схожі з ультразвуковими інгаляторами робочі характеристики, але мають великі розміри і масу, при роботі лунає характерний шум.

Компресорні інгалятори формують аерозольну хмару за допомогою компресора, що створює досить потужний потік повітря через малий отвір в камері небулайзера, яка містить лікувальний розчин.

Безумовною перевагою є те, що тільки цей тип інгалятора може розпорошувати практично всі лікарські препарати, застосовувані для інгаляцій. Цей тип інгаляторів належить до найбільш універсальної категорії.

Інгалятори з mesh-технологією

Також останнім часом на ринку з'явилися нові прилади – інгалятори з mesh-технологією, або електронно-сітчасті інгалятори, в яких використовується низькочастотний метод розпилення лікарської речовини.

У таких ингаляторах на відміну від традиційних ультразвукових інгаляторів Mesh-технологія дозволяє застосовувати розширений спектр препаратів: антибіотики, муколітики, гормональні препарати, зокрема Пульмікорт і Флуімуцил.

Дозволяється використання масловмісних розчинів в'язкістю не більше 3 сП. Mesh-технологія забезпечує повністю безшумну роботу, високу дисперсність і швидкість розпилення.

Перелік захворювань, при яких застосовується інгаляційна терапія:

• ГРВІ (риніт, фарингіт, ларингіт, трахеїт) та їх ускладнення (риносинусит, ларинготрахеїт).
• Загострення хронічного риніту, хронічного синуситу, хронічного тонзиліту.
• Бронхіальна астма.
• Пневмонії в період завершення.
• Гострий бронхіт і загострення хронічного бронхіту.
• Бронхоектатична хвороба легень.
• Грибкові ураження верхніх і нижніх дихальних шляхів.
• Туберкульоз легень і бронхів.
• Муковісцидоз.
• ВІЛ-інфекція (стадія респіраторних розладів).

Також інгалятори можуть застосовуватися для профілактики післяопераційних ускладнень.
Консультацію щодо інгаляторів можете отримати за телефонами, які вказані на нашому сайті http://medrynok.com.ua.